Висновок експерта з іншої справи: Верховний Суд про правила подання
У постанові від 13 жовтня 2026 року у справі № 910/10251/24 Верховний Суд виклав вимоги до подання в господарському процесі висновку експерта, складеного в іншій справі. Суд розглянув умови використання такого висновку як доказу, вимоги до засвідчення його копії та зазначення особи, у якої знаходиться оригінал. Окрему увагу приділено порядку подання та витребування висновку, оригіналу якого учасник справи не має.
Йшлося про висновок судової оціночно-будівельної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні. У пунктах 66–74 постанови Суд послідовно розглянув можливість використання такого висновку, вимоги до засвідчення копії та порядок подання доказу, коли його оригіналу в учасника справи немає.
Зв'язок висновку експерта з предметом доказування у справі
Та обставина, що судову експертизу проведено в іншій справі, не перешкоджає використанню її результатів у господарському процесі. У пункті 67 постанови Верховний Суд відтворив підхід, сформульований у постанові від 08.07.2021 у справі № 910/21300/17:
«висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії».
У справі № 910/21300/17 заперечення стосувалися висновку у сфері інтелектуальної власності, підготовленого для іншої господарської справи. Верховний Суд не погодився з тим, що ця обставина виключає його використання. Визначальним був зміст дослідження та його зв'язок із питаннями, які вирішувалися в новому спорі.
Суд також наголосив, що такий підхід є загальним і не залежить від категорії господарського спору. У постанові від 13.10.2026 цей критерій викладено так:
«для можливості оцінки такого висновку основним є те, чи він містить відповіді на питання, які стосуються предмета спору» (пункт 67).
Для обґрунтування належності такого доказу це означає необхідність співвіднести конкретні результати проведеного експертом дослідження з обставинами, які доводить сторона. Збіг об'єкта дослідження потребує також перевірки того, чи збігаються період, вихідні дані та питання, для вирішення яких використовують висновок.
Засвідчення копії висновку експерта та відомості про оригінал
У справі № 910/10251/24 Верховний Суд застосував до поданої копії висновку експерта вимоги частин другої та п'ятої статті 91 ГПК України. У пункті 70 постанови Суд нагадав про необхідність подання письмових доказів в оригіналі або в належним чином засвідченій копії та окремо навів вимогу щодо відомостей про оригінал:
«Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу».У цьому ж пункті визначено спосіб підтвердження відповідності копії оригіналу, який знаходиться в учасника справи:
«Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення» (пункт 70 постанови від 13.10.2026).
Значення посвідчувального напису Верховний Суд докладніше розглянув у постанові від 30.08.2024 у справі № 912/2436/23, на яку послався і в рішенні від 13.10.2026. У тій справі копії документів були прошиті, пронумеровані та скріплені підписом і печаткою адвоката. Однак напис підтверджував лише прошивання пакета, а не відповідність копій оригіналам.
Суд розмежував ці дії: посвідчувальний напис має містити підтвердження відповідності оригіналу — «Згідно з оригіналом» — та реквізити особи, яка засвідчує копію, її підпис і дату. Для окремих копій Суд указав на проставлення такого напису на кожній сторінці документа, а щодо прошитого пакета зазначив:
«Натомість у разі подання прошитого пакету документів у копіях відповідний посвідчувальний напис проставляється на останній його сторінці» (пункт 5.30 постанови від 30.08.2024 у справі № 912/2436/23).
Ці висновки стосуються оформлення паперових копій документів. Подання електронних копій письмових доказів регулюється окремо частиною третьою статті 91 ГПК України.
Подання як доказу копії висновку експерта за відсутності оригіналу
Відсутність оригіналу висновку експерта в учасника справи не означає, що він позбавлений можливості посилатися на відповідний висновок. У пункті 72 постанови від 13.10.2026 Верховний Суд зазначив:
«Учасник справи може подати доказ в копії, що не засвідчена, якщо у нього відсутній оригінал, але у такому разі необхідно зазначити особу, в якій знаходиться оригінал письмового доказу, та заявити клопотання про витребування доказу з обґрунтуванням неможливості самостійно його надати».
Це розмежування узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 170/129/21. Аналізуючи статтю 95 ЦПК України, Велика Палата відокремила засвідчення копій документів, оригінали яких є в позивача, від подання наявних копій документів, оригіналів яких він не має (пункти 69–70):
«Зазначена норма не містить вимог щодо будь-якого засвідчення копій документів, оригіналів яких позивач не має» (пункт 69 постанови від 18.01.2023).
Саме цю позицію КГС ВС врахував у справі № 910/10251/24.
Якщо оригінал висновку зберігається в матеріалах іншої справи або кримінального провадження, а належним чином засвідченої копії учасник не має, значення набувають відомості про конкретного володільця документа та підстави для його витребування. Посилання лише на номер іншого провадження не пояснює, у кого знаходиться документ і чому його неможливо подати самостійно.
За частиною другою статті 81 ГПК України клопотання має ідентифікувати доказ, обставини, для підтвердження або спростування яких він потрібний, та його володільця. Наводяться також вжиті заходи для отримання документа, підтвердження цих заходів та/або причини неможливості самостійного отримання. Для висновку експерта такими ідентифікаційними даними можуть бути номер, дата, експерт або установа та провадження, у якому його складено.
У справі № 910/10251/24 позивач цього процесуального механізму не використав. У постанові зафіксовано встановлені апеляційним судом обставини:
«подана ним копія висновку експерта не була засвідчена в порядку, встановленому чинним законодавством; клопотання про витребування доказу не заявляв» (пункт 73 постанови від 13.10.2026).
Саме з огляду на ці обставини Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про недопустимість поданого доказу (висновку експерта) на підтвердження стверджувальних ним обставин (пункт 74).
Строки подання висновку експерта залишаються загальними
Походження висновку експерта з іншої справи не створює окремого порядку його долучення. Застосовуються строки, визначені статтями 80 і 81 ГПК України: для позивача — разом із позовом, для відповідача — разом із відзивом; у відповідні строки подається і клопотання про витребування. Неможливість своєчасно надати доказ потребує обґрунтування та підтвердження вжитих для його отримання заходів. Несвоєчасне подання допускається за доведеності причин, які не залежали від учасника.
Надсилання копій іншим учасникам здійснюється за частиною дев'ятою статті 80 ГПК України з урахуванням передбачених нею винятків.
Питання оцінки причин несвоєчасного подання висновку та рішення суду про його прийняття розглядалося нами у статті «Заперечення проти висновку експерта: десять орієнтирів Верховного Суду».
Долучення висновку експерта до матеріалів справи не визначає результату його оцінки судом
Належне подання висновку експерта забезпечує можливість його дослідження судом. Подальша оцінка охоплює зміст експертизи, вихідні дані, обґрунтованість відповідей і їх узгодженість з іншими доказами. Висновок, складений в іншому провадженні, не набуває заздалегідь установленої сили, про що Суд зазначив:
"68. Також Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі № 907/651/17 зазначав, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.
69. Отже, висновок судової експертизи, проведеної у межах провадження з іншої справи, оцінюються на загальних підставах як доказ у справі".
Відтак, суд оцінює такий висновок експерта на загальних підставах у сукупності з іншими матеріалами справи.