Верховний Суд: помилки призначення почеркознавчої експертизи знецінюють її результат

У постанові від 02.02.2026 (справа № 484/3291/23) Верховний Суд звернув увагу на те, що доказове значення почеркознавчої експертизи залежить не лише від змісту висновку експерта, а й від належності процесуального порядку її призначення. Якщо об'єкти дослідження визначені нечітко, а зразки сформовані з порушенням процесуальних вимог, такий висновок може бути визнаний неналежним доказом.

Ключовим є висновок Верховного Суду про те, що в ухвалі про призначення почеркознавчої експертизи суд не може обмежитися лише формулюванням питань, а має чітко викласти всі з'ясовані обставини, важливі для проведення дослідження. Зокрема, суд повинен вказати експертові, які саме фрагменти документа підлягають дослідженню, де саме вони розташовані у матеріалах справи, які сумніви сторін пов'язані з цими документами та які об'єкти направляються експерту.

Такий підхід має важливе процесуальне значення: експерт не повинен самостійно визначати межі дослідження або фактично «добирати» об'єкти експертизи замість суду. Межі експертного дослідження мають бути задані процесуальним рішенням суду, а не формуватися вже на стадії проведення експертизи.

Окремо Верховний Суд вказав на неприпустимість ситуації, коли під час вирішення питання про призначення почеркознавчої експертизи суд не відбирає експериментальні зразки підпису та, відповідно, не направляє їх експерту. Для почеркознавчого дослідження належно відібрані зразки є одним із ключових елементів доказової бази експертизи. Якщо такі зразки не були відібрані у судовому засіданні та не були надані експерту, це ставить під сумнів належність самого експертного висновку як доказу.

Отже, призначення експертизи не є формальною процесуальною дією. Доказове значення висновку експерта залежить не лише від самого дослідження, а й від того, чи належно суд визначив його об'єкти, чи прозоро сформував матеріали для експерта та чи забезпечив отримання порівняльних зразків у встановленому порядку.

Практичний висновок: на стадії призначення почеркознавчої експертизи сторони не мають обмежуватися погодженням із самим фактом її проведення. Необхідно активно контролювати, що саме буде передано експерту і як це буде зафіксовано в ухвалі суду.

"...апеляційним судом обґрунтовано визнано неналежним доказом висновок експерта у справі, з урахуванням наступного.

...Відповідно до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі) (частина 3 статті 104 ЦПК України).

За приписами частини 1 статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. (частина 2 статті 107 ЦПК України).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, об`єктом дослідження у призначеній судовій почеркознавчій експертизі була розписка про отримання коштів, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

За вимогами частини 1 статті 107 ЦПК України оригінали цих документів перед призначенням експертизи повинні бути досліджені (оглянуті) в судовому засіданні із з`ясуванням думки сторін про можливість направлення таких оригіналів документів на дослідження, які фрагменти цих документів підлягають дослідженню із зазначенням номерів сторінок документів та місця їх розташування, які сумніви у сторін, щодо виготовлення цих документів.

В ухвалі про призначення експертизи, суд повинен відобразити всі з`'ясовані обставини та зазначити експертові які саме фрагменти документу, де саме вони розташовані у справі, підлягають дослідженню.

Суд апеляційної інстанції встановив, що при вирішенні питання про призначення експертизи судом першої інстанції в судовому засіданні не відбиралися експериментальні зразки підпису та, відповідно, експерту не направлялися, що є неприпустимим.

Доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними, оскільки апеляційний суд, спростовуючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що висновок експерта підтверджує обґрунтованість позовних вимог, дійшов мотивованого висновку, що такий висновок не є належним доказом через неналежний спосіб відбору зразків".