Сумніви у висновку експерта: Верховний Суд визначив процесуальний алгоритм
У постанові від 08.07.2026 (справа № 723/2424/21) Верховний Суд розглянув ситуацію, коли суди відхилили висновок експерта через нез'ясованість окремих елементів проведеного дослідження. Із правової позиції Верховного Суду випливає, що відхилення висновку експерта має бути наслідком його належного процесуального дослідження, а не замінювати таке дослідження. Невикористання судом передбачених ЦПК України механізмів усунення сумнівів щодо висновку експерта може свідчити про неповноту встановлення обставин справи та передчасність судового рішення.
Обставини справи
Предметом спору було оскарження рішення селищної ради про передачу земельної ділянки у власність, договору міни та державної реєстрації права власності. Позивачка стверджувала, що спірна ділянка є тією самою земельною ділянкою, яка мала бути виділена її матері відповідно до сертифіката на земельну частку (пай) та раніше ухваленого судового рішення.
Висновком експертизи від 19.05.2023 № 69 було встановлено відповідність спірної земельної ділянки ділянці, зазначеній у документах про розподіл земельних часток (паїв).
Суди першої та апеляційної інстанцій не прийняли цей висновок як належний доказ. Підставою стало те, що експерт не пояснив, яким чином координати поворотних точок були співвіднесені з дерев'яною огорожею та межовими знаками, чи могла така огорожа вважатися межовим знаком відповідно до кадастрових правил та яким чином вона ідентифікувалася із земельною ділянкою позивачки або її матері.
Зауваження судів стосувалися недостатньої зрозумілості й обґрунтованості окремої ланки експертного дослідження, а не відсутності зв'язку з предметом доказування. Проте суди відразу відхилили висновок і поклали відсутність іншого доказу на позивачку.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд звернув увагу на порушення судами порядку оцінки висновку. За наявності сумнівів щодо висновку експерта ЦПК України передбачає певний процесуальний алгоритм дій:
суд має визначити, у чому саме полягає недолік висновку: у неясності, неповноті, недостатній обґрунтованості, суперечності іншим доказам або сумнівах у правильності;
суд може за заявою учасника справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень відповідно до частини п'ятої статті 102 ЦПК України;
якщо пояснення не усувають виявленої проблеми, суд вирішує питання про призначення додаткової або повторної експертизи відповідно до статей 103 і 113 ЦПК України;
сторони повинні отримати можливість поставити експерту запитання, висловити зауваження, заявити клопотання про іншу експертизу та запропонувати питання для її проведення.
Вибір між додатковою та повторною експертизою залежить від характеру недоліку. Додаткова експертиза призначається, якщо первинний висновок є неповним або неясним, і може бути доручена тому самому чи іншому експерту. Повторна експертиза проводиться іншим експертом, якщо висновок є необґрунтованим, суперечить матеріалам справи або викликає сумніви у правильності. Докладніше це розмежування розглянуто в публікації «Додаткова чи повторна експертиза: орієнтири від Верховного Суду».
Посилання Верховного Суду на статтю 12 ЦПК України має принципове значення. Змагальність процесу не означає пасивності суду щодо його організації. Зберігаючи об'єктивність і неупередженість, суд повинен створити учасникам справи умови для реалізації процесуальних прав, особливо якщо виявлений ним недолік доказу потенційно може бути усунутий шляхом пояснень або іншої експертизи.
Водночас ця постанова не встановлює обов'язку призначати нову експертизу за будь-якої незгоди сторони з висновком. Положення статей 102 і 113 ЦПК України надають суду відповідні процесуальні повноваження. Однак якщо саме сумніви щодо експертного висновку стають визначальною підставою для відмови у позові, суд має належно вирішити питання про можливість їх усунення.