Додаткова чи повторна експертиза: орієнтири від Верховного Суду

У постанові від 21.01.2026 (справа № 906/915/23) Верховний Суд наголосив, що додаткова та повторна експертизи мають різну процесуальну природу і не можуть застосовуватись як взаємозамінні інструменти: додаткова експертиза спрямована на усунення неповноти або неясності висновку експерта, тоді як повторна допускається лише за наявності обґрунтованих сумнівів у його правильності або істотних порушень порядку проведення.

Суд фактично відмежував ситуації, коли йдеться про доопрацювання вже наданого висновку експерта, від випадків, коли під сумнів ставиться його достовірність як доказу.

Додаткова експертиза — це інструмент уточнення вже існуючого висновку експерта. Вона застосовується тоді, коли висновок є неповним (не надано відповіді на всі питання) або неясним (відповіді нечіткі, неконкретні). При цьому передбачається, що сам висновок як такий є придатним, але потребує доопрацювання.

Повторна експертиза — це інструмент перевірки достовірності висновку експерта як доказу. Вона можлива лише за наявності сумнівів у правильності висновку, зокрема коли висновок:

• є необґрунтованим;
• суперечить іншим доказам;
• викликає обґрунтовані сумніви;
• або допущено істотні процесуальні порушення при його проведенні.

Також у цій постанові Верховний Суд узагальнив попередні правові позиції щодо підстав призначення судових експертиз та правил оцінки висновків експертів:

"44. Верховний Суд у постанові від 12.11.2024 у справі № 910/19983/21, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, зазначив, що додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

45. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам) (постанова Верховного Суду від 29.05.2025 у справі № 910/2059/20, на яку також посилаєтеся скаржник у касаційній скарзі).

46. Верховний Суд окремо відзначає, що додаткова та повторна експертизи не є тотожними, а умови їх призначення є кардинально різними.

47. Як убачається з матеріалів справи, позивач звертався до суду першої та апеляційної інстанцій із клопотанням про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, відібрання нових зразків підпису свідка ОСОБА_2 та витребування матеріалів наглядового провадження Київського НДІ судових експертиз, у якому послався на те, що наявні сумніви у правильності висновку експерта від 07.11.2024 № 1725/24-32, оскільки наявна суперечність з іншими матеріалами справи, зокрема: у судових засіданнях по даній справі позивач неодноразово категорично стверджував та наголошував на тому, що він не укладав із Попільнянською селищною радою договору оренди землі від 31.12.2019 (і не уповноважував жодну сторону на укладення цього договору), не підписував ні акту приймання-передачі об`єкта оренди від 31.12.2019, ні розрахунку розміру орендної плати на земельну ділянку (і не уповноважував жодну особі на їх підписання), та не мав волевиявлення бути орендарем вищевказаної земельної ділянки і укладення цього правочину не відповідає його внутрішній волі.

48. Крім того, позивач посилався на те, що у судовому засіданні 16.05.2025 був допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази, якому була роз`яснена кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 Кримінального кодексу України та який категорично стверджував, що договір оренди землі від 31.12.2019, акт приймання-передачі об`єкта оренди від 31.19.2019 та розрахунок розміру орендної плати на земельну ділянку він підписав особисто, шляхом підроблення підпису позивача за допомогою трафарету, про що він не ставив позивача до відома.

49. Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної експертизи, суди виходили з того, що висновок експерта є належним, допустимим і достовірним доказом, який чітко підтвердив, що всі підписи у договорі оренди землі від 31.12.2019, акті приймання-передачі та розрахунку орендної плати виконані власноруч саме ОСОБА_1 .

50. Суди зазначили, що експерт мала достатній обсяг порівняльних матеріалів для ідентифікації підпису, зокрема, в матеріалах справи наявні 25 аркушів експериментальних зразків підпису позивача, що цілком відповідає вимогам до обсягу порівняльного матеріалу. Саме ці зразки були використані експертом при дослідженні. Тому твердження позивача про їх очевидну недостатність є безпідставним і не відповідає фактичним обставинам справи.

51. Експерт в свою чергу двічі надавала пояснення у судовому засіданні в суді першої інстанції, підтвердила правильність проведених досліджень, засвідчила наявність достатньої кількості та якості порівняльних матеріалів, а також категорично виключила можливість технічного чи штучного виконання підписів. Висновок містить докладний опис застосованих методів, результатів дослідження, ознак підписів і не має внутрішніх суперечностей чи розбіжностей із матеріалами справи.

52. Суди також врахували, що висновок експерта узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема, з діями позивача щодо укладення договору оренди землі та з наявними документами, що підтверджують вірогідність укладення договору.

53. Суди першої та апеляційної інстанцій відхилили посилання позивача на свідчення ОСОБА_2 як на підставу для сумнівів у висновку експерта, оскільки показання цього свідка є суперечливими, непослідовними і не підтверджені жодними доказами.

...

55. Верховний Суд наголошує, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (такі висновки Верховного Суду містяться у постановах від 16.12.2020 у справі № 916/2740/19, від 06.09.2022 у справі № 924/898/21, від 02.11.2022 у справі № 915/442/21).

56. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 та у справі № 917/50/17, від 17 грудня 2024 року у справі № 916/2932/23).

57. Верховний Суд зазначає, що незгода із відмовою у призначенні експертизи сама по собі не може бути підставою для висновку, що суд допустив у цій частині порушення норм процесуального права, яке є підставою для скасування оскарженого рішення (постанови Верховного Суду від 20.12.2023 у справі № 910/3600/22, від 10.01.2024 у справі № 921/39/23, від 06.02.2024 у справі № 910/12661/22).

58. Поряд з цим, Суд відзначає, що позивач у касаційній скарзі не навів жодного факту, який би свідчив про істотні порушення процедури проведення експертизи або про недотримання вимог щодо достатності зразків підписів. Доводи касаційної скарги зводиться до повторення доводів, які вже розглядалися судами першої та апеляційної інстанцій та були належно оцінені. Посилання позивача на недостатність зразків чи порушення експертом рекомендацій Мін`юсту не підтверджені жодними доказами та не створюють сумнівів у достовірності висновку.

59. Отже, позивачем у касаційній скарзі не наведено обставин, які б в розумінні частини другої статті 107 ГПК України свідчили про наявність підстав для призначення у цій справі повторної експертизи.

60. Таким чином, переглядаючи оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що відмова судів у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи у справі ухвалена після належного вивчення обставин справи та правовідносин сторін".