Відбулась Конференція «Професійне самоврядування: часи викликів та змін»
На Конференції «Професійне самоврядування: часи викликів та змін», що відбулася у четвер, обговорювалися питання ролі професійних спільнот у формуванні стандартів діяльності, розподілу регуляторних повноважень та забезпечення реальної незалежності професій. Представники ГС "КОНЕКС" Ірина Педь та ГО "Асоціація незалежних судових експертів України" Олександр Круть у своїх доповідях акцентували увагу на відсутності повноцінного представництва приватних судових експертів у процесах ухвалення рішень, що визначають розвиток судової експертизи.
Ключовий висновок обговорення — без узгодженої позиції та спільних дій приватні експерти не матимуть впливу на формування "правил гри".
Спільнота приватних судових експертів сьогодні фактично залишається осторонь процесів формування професійної політики та методологічного розвитку судової експертизи. Представництво приватних експертів у створюваних при Мінюсті експертних радах, комісіях та секціях є нечисельним, без забезпечення реального впливу на рішення, що визначають стандарти діяльності всієї професії.
Так, за наявності співмірної загальної чисельності експертів — 1070 експертів НДУСЕ проти 680 приватних, фактичне представництво приватних експертів у дорадчих та дисциплінарних органах при Мінюсті залишається непропорційно низьким. Наприклад, у межах економічної експертизи співвідношення становить 185 державних експертів проти 156 приватних, однак у секції судової економічної експертизи НКМР з 22 учасників лише 2 є представниками приватної спільноти. У президії НКМР приватні експерти відсутні взагалі. Аналогічна ситуація спостерігається і у сфері дисциплінарної відповідальності: у постійному складі дисциплінарної палати ЦЕКК немає жодного представника приватних експертів.
І державні, і приватні експерти проходять кваліфікацію за єдиними стандартами та вимогами. Водночас доступ до професії фактично залишається контрольованим державними установами: стажування можливе виключно на їх базі, що створює як інституційний перекіс, так і фінансовий бар'єр. Зокрема, стажування за спеціальностями експерта-економіста або експерта з дослідження технічного стану транспортних засобів коштуватиме претенденту понад 70 тис. грн за тарифами державних установ.
Тим часом приватний сектор готовий запропонувати альтернативну модель підготовки — із оплатою праці стажерів, як це передбачено трудовим законодавством. Проте така можливість системно заблокована.
Обґрунтовуючи збереження поточної моделі, представники Міністерства юстиції зазвичай посилаються на нібито слабкість та роз'єднаність спільноти приватних експертів, а також на відсутність зрозумілого механізму їх представництва. Водночас цей аргумент не може виправдовувати інституційне виключення значної частини професії з процесів ухвалення рішень. Навпаки, саме відсутність доступу до механізмів представництва і впливу є однією з ключових причин такої роз'єднаності.
Є очевидним, що консолідація професійної спільноти приватних експертів у цих умовах набуває критичного значення. Лише об'єднана спільнота здатна сформувати легітимне представництво, забезпечити реальну участь у формуванні стандартів діяльності та відновити необхідний баланс між державним регулюванням і професійним самоврядуванням.
У протилежному випадку ризик подальшого інституційного виключення приватних експертів із процесів ухвалення рішень лише посилюватиметься.