Допит судового експерта та межі допустимої поведінки адвоката

Ростислав Наконечний,
член Виконавчої ради ГС "Конфедерація недержавних експертів та експертних організацій України", судовий експерт-економіст

Допит судового експерта є важливою складовою судового розгляду справи. Він дає змогу сторонам справи і суду усунути сумніви в обґрунтованості висновку експерта, об'єктивності та повноті проведеного дослідження. Для експерта це перевірка професійної відповідності та спроможності пояснити власні висновки. Для адвоката – дієвий інструмент захисту позиції клієнта, зокрема тоді, коли результати експертизи викликають обґрунтовані заперечення.

Найсуворіший професійний допит заслуговує на повагу. Адвокат вправі виявляти суперечності, перевіряти джерела інформації, ставити під сумнів застосовність методики та звертати увагу суду на непідтверджені висновки. Саме допит нерідко дозволяє зрозуміти значення недоліків, які залишаються непомітними під час вивчення документа.

Надання суду достовірних і зрозумілих пояснень є важливим завданням експерта. Очевидно, що експерт не повинен очікувати, що його відповіді прийматимуться судом та учасниками процесу без будь-якої перевірки. Здатність витримати найприскіпливіше обговорення висновку експерта є важливою частиною професійної компетентності.

Водночас трапляються ситуації, коли адвокат під час допиту свідомо переносить увагу зі змісту експертизи на особу експерта: допускає принизливі репліки, демонстративно висміює відповіді, підвищує голос або систематично перебиває, не даючи завершити пояснення. Така поведінка може дезорієнтувати навіть добре підготовленого фахівця.

Особисті образи та перешкоджання відповіді потребують відповідного реагування. Стаття 45 Правил адвокатської етики зобов'язує адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження «бути стриманим і коректним», а також «бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб». Ці вимоги поширюються і на допит експерта. Дотримання Правил адвокатської етики є професійним обов'язком адвоката, встановленим пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Отже, експерт має правові підстави вимагати належного ставлення під час виконання своїх процесуальних обов'язків.

До таких ситуацій варто готуватися так само, як і до складних професійних запитань. Перший крок – спокійно назвати конкретне порушення та звернутися до головуючого. Замість загального твердження про тиск доцільно пояснити, що саме відбувається: адвокат виголошує образливі репліки або неодноразово перебиває відповідь.

Забезпечення належного порядку судового засідання належить до повноважень головуючого. Відповідні положення містять стаття 321 КПК України, стаття 214 ЦПК України, стаття 198 ГПК України та стаття 196 КАС України. Тому саме до головуючого доцільно адресувати прохання припинити неналежну поведінку адвоката та забезпечити можливість надати пояснення.

Наприклад, у разі перебивання та агресивного поводження експерт може звернутися до суду таким чином: 

• «Ваша честь, прошу забезпечити належний порядок допиту. Адвокат перебиває мої відповіді та допускає принизливі висловлювання на мою адресу, що перешкоджає наданню повних пояснень. Стаття 45 Правил адвокатської етики передбачає обов'язок коректної та тактовної поведінки під час допиту. Прошу припинити такі дії та надати мені можливість завершувати відповіді на поставлені запитання».

Зміст звернення має відповідати фактичній ситуації. Якщо проблема полягає в конкретній репліці, варто відтворити її дослівно. Якщо експерта перебивають, слід вказати на це та попросити можливості закінчити відповідь. За потреби можна просити головуючого запропонувати адвокату сформулювати запитання коректно.

Якщо адвокат не виконує розпорядження головуючого, це потребує окремого реагування суду. У кримінальному провадженні частина 2 статті 330 КПК України передбачає попередження захисника про відповідальність за неповагу до суду в разі невиконання такого розпорядження. Повторне порушення порядку може стати підставою для відповідальності, встановленої законом. Експерт може звернути увагу головуючого на продовження порушення та попросити застосувати передбачені законом заходи.

За неповагу до суду статтею 185³ Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність. Непідкорення розпорядженню головуючого, порушення порядку засідання або дії, які свідчать про явну зневагу до суду чи встановлених правил, можуть підпадати під цю норму. Кваліфікацію конкретних дій та питання відповідальності вирішує суд.

Окремо існує механізм дисциплінарної відповідальності адвоката. Порушення Правил адвокатської етики визначене дисциплінарним проступком у пункті 3 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». За частиною 1 статті 36 цього Закону подати скаргу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може кожен, кому відомі факти відповідної поведінки. У випадку очевидно зневажливої поведінки адвоката та невиконання ним розпоряджень суду експерт може спробувати скористатися цим правом. Попереднє притягнення адвоката до відповідальності за неповагу до суду для подання такої скарги не є обов'язковим.

Підставою для скарги мають бути підтверджувані обставини. Доцільно зазначити номер справи, дату засідання, конкретні висловлювання або дії адвоката, зміст звернення експерта та реакцію головуючого. Якщо відповідні події зафіксовані на аудіо- чи відеозаписі, варто вказати часові позначки та, за наявності законно отриманої копії, додати відповідні матеріали. За потреби можна подати до суду письмову заяву з описом подій і проханням долучити її до матеріалів справи.

Як свідчить практика, бажано мати напоготові коротке, коректне звернення до головуючого, щоб повернути допит до обговорення питань, які дійсно мають значення для оцінки висновку експерта.