Висновок експерта не замінює доказування: позиція Верховного Суду

У постанові від 21.01.2026 (справа № 1519/2-3635/11) Верховний Суд наголосив, що висновок експерта не є самостійною альтернативою іншим доказам і не може підміняти їх. Суд виходить із того, що встановлення фактичних обставин є результатом оцінки всієї сукупності доказів, а не окремого спеціального дослідження, навіть якщо воно має формально переконливий характер.

Ключовим є підхід, за яким експертиза не є обов'язковою у кожному випадку наявності спірного документа. Якщо обставини можуть бути достовірно встановлені на підставі інших належних і допустимих доказів — зокрема, поведінки сторін, руху коштів, подальшого виконання зобов'язань — відсутні підстави для залучення експерта. У такій ситуації експертиза не додає нової юридично значущої інформації.

Таким чином, Суд фактично відмежовує функцію експерта від функції суду: експерт не вирішує спір і не формує доказову базу замість сторін. Його висновок має допоміжний характер і застосовується лише тоді, коли без спеціальних знань встановити факт неможливо. В інших випадках ініціювання експертизи є спробою підмінити оцінку доказів, що не відповідає процесуальній ролі цього інструменту:

"Доводи касаційної скарги про те, що заява на видачу готівки є єдиним доказом на підтвердження виконання умов Кредитного договору щодо надання кредитних коштів, а тому апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме - достовірності підпису від імені ОСОБА_1 у заяві про видачу готівки від 03 листопада 2006 року № 103056, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Як установив суд апеляційної інстанції, факт отримання позичальником кредитних коштів підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, зокрема виписками з рахунків, які свідчать про рух грошових коштів, цільовим використанням кредиту для придбання квартири АДРЕСА_2 відповідно до умов договору, укладенням договору купівлі-продажу зазначеної квартири наступного дня після укладення Кредитного договору, переданням цього майна в іпотеку банку, а також здійсненням позичальником часткового погашення заборгованості за кредитом.

За таких обставин заява на видачу готівки не є єдиним і визначальним доказом отримання кредитних коштів, а лише одним із можливих доказів, який підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі. Висновок експерта не може замінювати інші засоби доказування та не є обов`язковим у разі, якщо фактичні обставини можуть бути встановлені на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для призначення почеркознавчої експертизи, а наведені в касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з оцінкою доказів та встановленими судом фактичними обставинами справи, що не є підставою для скасування судового рішення у касаційному порядку.

Апеляційний суд, встановивши факт існування між сторонами кредитних зобов`язань та неналежне виконання позичальником умов Кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості, дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача кредитної заборгованості згідно з вимогами статті 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України».