Складений 05.03.2026

Направлений Міністерству юстиції України 06.03.2026

I. ПІДСТАВА ТА ПРЕДМЕТ ЕКСПЕРТИЗИ

Об'єктом експертизи є розроблений Міністерством юстиції України проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судову експертизу"» (далі за текстом – ПРОЄКТ), яким пропонується комплексне реформування системи регулювання судово-експертної діяльності.

Антикорупційну експертизу проведено відповідно до ч. 7 ст. 55 Закону України «Про запобігання корупції» за ініціативою громадських об'єднань:

• ГС «Конфедерація недержавних експертів та експертних організацій України» (код ЄДРПОУ 45940495);
• ГС «Всеукраїнська незалежна науково-дослідна експертна спілка» (код ЄДРПОУ 39174328);
• ГО «Асоціація експертів України» (код ЄДРПОУ 39604595);
• ГО «Асоціація судових експертів України» (код ЄДРПОУ 44172631).

Антикорупційну експертизу здійснено з метою виявлення у положеннях ПРОЄКТУ норм, які самостійно або у поєднанні з іншими положеннями можуть створювати умови для вчинення корупційних чи пов'язаних з корупцією правопорушень, формувати необґрунтовані переваги або надавати надмірну дискрецію суб'єктам владних повноважень за критеріями, визначеними розділами Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом НАЗК від 18.05.2023 №109/23.

II. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЄКТУ

ПРОЄКТ передбачає істотне розширення повноважень Міністерства юстиції України як центрального органу виконавчої влади у сфері:

• формування структури ринку експертних послуг;
• визначення умов допуску до професії;
• встановлення механізмів контролю;
• застосування дисциплінарних санкцій.

Запропонована модель регулювання передбачає концентрацію нормотворчих, контрольних та санкційних функцій в одному органі, що істотно змінює баланс публічно-владного впливу у сфері експертної діяльності.

III. НОРМИ ЗАКОНОПРОЄКТУ, ЩО ВИКЛИКАЮТЬ ЗАУВАЖЕННЯ

Корупційні ризики пов'язані з наступними положеннями законопроєкту:

1) перелік експертиз, що проводяться виключно: «Міністерство юстиції України затверджує … перелік видів судових експертиз, які проводяться виключно в державних спеціалізованих установах» (п.б) правок до ст. 8);

2) атестація судових експертів: «Міністерство юстиції України затверджує… порядок атестації судових експертів» (п.с) правок до ст. 8);

3) присвоєння та підвищення кваліфікації судових експертів: «Для вирішення питань щодо присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, підтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю, … тимчасового зупинення, поновлення та припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю, … при міністерствах та інших державних органах, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, утворюються експертно-кваліфікаційні комісії, які діють відповідно до цього Закону та положень про них, затверджених відповідним міністерством або іншим державним органом»;

4) контроль та перевірки судових експертів: «Контроль за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюється Міністерством юстиції України у визначеному ним порядку» (правки до ст. 8);

5) дисциплінарна відповідальність судових експертів: «Порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів відповідно до цього Закону визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ» (правки до ст. 14);

6) державна реєстрація методик проведення судових експертиз: «Методики проведення судових експертиз підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України» (п. д) правок до ст. 8)»; «Методики проведення судових експертиз, які є результатом наукової роботи (крім судово-медичних та судово-психіатричних), підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України» (правки до ст. 8).

Саме ці норми оцінюються крізь призму Методології, зокрема, наявність таких корупціогенних факторів:

1. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення (п. 1 ч. 1 розд. ІІІ Методології);

2. Необґрунтоване встановлення положень відсильного характеру за допомогою нормативно-правових актів нижчого рівня (п. 4 ч. 1 розд. ІІІ Методології);

3. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов'язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб (п. 4 ч. 1 розд. ІІІ Методології);

4. Необґрунтоване встановлення пільг, переваг або інших привілеїв для фізичних (юридичних) осіб (п. 8 ч. 1 розд. ІІІ Методології).

1. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу влади без належного визначення меж їх здійснення (п. 1 ч. 1 розд. ІІІ Методології)

Зазначені норми (1–7) у сукупності надають центральному органу виконавчої влади визначальний вплив на:

• допуск до діяльності судового експерта (п. 2, 3);
• підтвердження кваліфікації та продовження професійної діяльності (п. 3, 7);
• формування структури ринку судово-експертних послуг (п. 1);
• контроль за діяльністю судових експертів (п. 4);
• застосування дисциплінарних санкцій (п. 5);
• допустимість наукових інструментів судової експертизи (п. 6).

При цьому ПРОЄКТ не встановлює:

• вичерпних підстав для прийняття рішень;
• критеріїв їх ухвалення;
• меж втручання;
• принципів пропорційності;
• гарантій незалежного контролю.

У такий спосіб орган виконавчої влади отримує можливість одночасно формувати правила доступу до професії, здійснювати контроль та застосовувати санкції, що створює надмірну концентрацію регуляторного впливу.

Таким чином, запропоновані ПРОЄКТОМ межі повноважень Міністерства юстиції України мають відкритий, рамковий характер і можуть довільно реалізовуватись на розсуд органу.

Цей вищенаведений перелік відповідає визначенню корупціогенного фактору, передбаченого п. 1 ч. 1 розд. ІІІ Методології.

2. Необґрунтоване встановлення відсильних норм (п. 4 ч. 1 розд. ІІІ Методології)

Норми 1–6 демонструють системне перенесення істотних елементів регулювання судово-експертної діяльності на рівень підзаконних актів. Зокрема, ПРОЄКТ:

• не визначає критеріїв віднесення експертиз до «виключно державних» (п. 1);
• не встановлює вичерпних критеріїв, процедурних параметрів та гарантій проведення атестації судових експертів (п. 2);
• не визначає базових параметрів присвоєння та підвищення кваліфікації (тривалості навчання та стажування, вимог до наставника, вимог до установ навчання та стажування, критеріїв оцінки результатів, процедурних гарантій) (п. 3);
• не містить вичерпних підстав, процедурних параметрів та меж здійснення перевірок діяльності судових експертів (п. 4);
• не містить чіткого визначення об'єктивних ознак дисциплінарних проступків, критеріїв їх тяжкості та принципів пропорційності санкцій (п. 5);
• не визначає критеріїв допустимості методик проведення судових експертиз, підстав відмови у реєстрації, строків розгляду чи вимог до обґрунтування рішень (п. 6).

Водночас саме ці питання безпосередньо стосуються доступу до професійної діяльності та можливості її продовження.

Відповідно до п. 14 ст. 92 Конституції України «Виключно законами України визначаються:

…8) правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;

…14) … засади судової експертизи».

В свою чергу передача істотних елементів регулювання на рівень підзаконних нормативно-правових актів знижує рівень правової визначеності, послаблює парламентський контроль та створює передумови для довільного тлумачення і вибіркового застосування норм, що відповідає ознакам корупціогенного фактору, передбаченого п. 4 ч. 1 розд. ІІІ Методології.

3. Нечітка регламентація прав, обов'язків та відповідальності (п. 6 ч. 1 розд. ІІІ Методології)

Норми 2–5 демонструють використання узагальнених та оціночних формулювань без встановлення чітких критеріїв застосування, що не забезпечує належного рівня правової визначеності. Зокрема, з урахуванням ПРОЄКТУ передбачається застосування в Законі «Про судову експертизу» наступних формулювань оціночного та узагальненого характеру:

• у сфері атестації: «проводиться атестація» за відсутності вичерпних критеріїв оцінювання при атестації, вимог до складу атестаційного органу та процедурних гарантій або підстав відмови (п. 2);
• у сфері присвоєння та підвищення кваліфікації: «відповідність кваліфікаційним вимогам», «підготовка судових експертів», без визначення критеріїв оцінки результатів навчання та стажування, вимоги до його змісту або мінімальні стандарти оцінювання (п. 3);
• у сфері контролю: «організаційно-управлінське забезпечення», «контроль за дотриманням вимог законодавства… у визначеному ними порядку», без встановлення меж та підстав втручання в діяльність приватних експертів та здійснення перевірок (п. 4);
• у сфері дисциплінарної відповідальності: «в межах повноважень… визначається міністерствами» без чіткого визначення об'єктивних ознак складу проступку та критеріїв його істотності та тяжкості, зв'язку між характером порушення і видом санкції (п. 5).

Така невизначеність створює можливість різного тлумачення норм та вибіркового їх застосування, що має ознаки корупціогенного фактору, передбаченого п. 6 ч. 1 розд. ІІІ Методології.

4. Ризик встановлення необґрунтованих переваг (п. 8 ч. 1 розд. ІІІ Методології)

Норма 1 «Міністерство юстиції України затверджує перелік видів судових експертиз, які проводяться виключно в державних спеціалізованих установах» передбачає, що орган виконавчої влади на свій розсуд визначатиме обсяг ринку та сферу діяльності приватних експертів без встановлення в законі чітких критеріїв розмежування державної та приватної експертизи, що створює можливість подальшого формування дискримінаційних умов діяльності.

Зокрема, ПРОЄКТ не визначає критеріїв, за якими експертиза може бути віднесена до «виключно державної»: критерії складності, критерії суспільної небезпеки, критерії спеціального режиму доступу, вимоги щодо обґрунтування такого рішення. А за відсутності визначених критеріїв такого розмежування зберігається можливість подальшого встановлення переваг для державних установ без об'єктивного обґрунтування. Це створює наступні ризики:

1) обмеження доступу приватних експертів до сфери судово-експертної діяльності;

2) формування адміністративної монополії;

3) нерівних умов діяльності.

Така конструкція норм має ознаки корупціогенного фактору, передбаченого п. 8 ч. 1 розд. ІІІ Методології.

IV. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА

Аналіз положень ПРОЄКТУ свідчить про те, що запропонована модель регулювання передбачає істотну концентрацію нормотворчих, контрольних та санкційних повноважень в одному органі виконавчої влади без належного законодавчого визначення меж їх здійснення, процедурних гарантій та механізмів незалежного контролю.

Суттєві елементи правового статусу судового експерта – допуск до професії, підтвердження кваліфікації, здійснення перевірок, застосування дисциплінарних заходів, а також допустимість методик проведення експертиз – передаються на рівень підзаконного регулювання без встановлення в законі вичерпних критеріїв, підстав, строків і принципів ухвалення відповідних рішень.

Така конструкція норм не забезпечує достатнього рівня правової визначеності та передбачуваності регулювання, що є складовими принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України та підтвердженого практикою Конституційного Суду України.

Крім того, можливість визначення переліку видів судових експертиз, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, без законодавчо встановлених критеріїв такого розмежування створює ризик формування нерівних умов діяльності державних і недержавних суб'єктів судово-експертної діяльності та може призвести до необґрунтованого обмеження доступу до професійної діяльності в сфері судової експертизи.

У сукупності зазначені положення створюють передумови для вибіркового застосування норм, надмірного адміністративного впливу на професійну діяльність судових експертів та залежності суб'єктів діяльності від регуляторного впливу.

V. ВИСНОВКИ

За результатами проведеної громадської антикорупційної експертизи встановлено наступне:

1. Окремі положення ПРОЄКТУ містять корупціогенні фактори в частині:

• розширення дискреційних повноважень без належного визначення меж їх здійснення;
• надмірного використанням відсильних норм із перенесенням істотних елементів регулювання на рівень підзаконних актів;
• нечіткою регламентацією прав, обов'язків та відповідальності судових експертів;
• відсутністю законодавчо визначених критеріїв розмежування державної та недержавної судово-експертної діяльності;

2. В запропонованій редакції ПРОЄКТ створює системні корупційні ризики та потребує суттєвого доопрацювання з метою:

• визначення в ПРОЄКТІ вичерпних підстав і критеріїв прийняття ключових рішень;
• встановлення чітких процедурних гарантій для суб'єктів професійної діяльності;
• забезпечення балансу між функціями державного регулювання та гарантіями незалежності судово-експертної діяльності.

У зв'язку із вищенаведеним, керуючись статтею 11, 12 Хартії основних прав Європейського Союзу, статтею 8, 92 Конституції України,

ПРОСИМО:

1. Врахувати наведені зауваження під час подальшого опрацювання ПРОЄКТУ;

2. Поінформувати ініціаторів громадської антикорупційної експертизи про результати їх розгляду;

3. Створити робочу групу із залученням широкого кола стейкхолдерів: представників судової системи, правоохоронної системи, адвокатських асоціацій, громадських експертних об'єднань, державних спеціалізованих установ з метою предметного обговорення та напрацювання конкретних пропозицій щодо внесення правок у запропонований Міністерством юстиції України проєкт Закону.

Голова Виконавчої ради ГС «Конфедерація недержавних експертів та експертних
організацій України» 
Ірина ПЕДЬ

Голова ГС «Всеукраїнська незалежна науково-дослідна експертна спілка»
Володимир ІВАНКОВ

Голова ГО «Асоціація експертів України»
Олександр СЕМЕНЮК

Голова ГО «Асоціація судових експертів України»
Олександр КРУТЬ