Громадська антикорупційна експертиза законопроєкту про судову експертизу: ключові висновки

05/03/2026

Громадські об'єднання, що об'єднують представників професійної спільноти судових експертів, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції» провели громадську антикорупційну експертизу проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судову експертизу"», про розроблення якого раніше повідомило Міністерство юстиції України.

До проведення експертизи долучилися: ГС «Конфедерація недержавних експертів та експертних організацій України», ГС «Всеукраїнська незалежна науково-дослідна експертна спілка», ГО «Асоціація експертів України», ГО «Асоціація судових експертів України». 

З повним текстом висновку можна ознайомитися тут.

Аналіз законопроєкту показав, що низка його положень створює істотні корупційні ризики та не вирішує ключових проблем регулювання судово-експертної діяльності. Попри заявлену мету підвищити незалежність експертів і уніфікувати правила роботи, документ фактично лише посилює концентрацію повноважень у Міністерстві юстиції.

Законопроєкт зберігає модель, за якої Мін'юст одночасно встановлює правила діяльності експертів, проводить їх атестацію, здійснює контроль і дисциплінарні процедури та управляє державними експертними установами. Така концентрація функцій в установі, яка одночасно має у підпорядкування низку державних експертних установ, створює структурний конфлікт інтересів при регулювання судово-експертної діяльності в цілому і не містить дієвих запобіжників від зловживань.

Документ також залишає за Міністерством юстиції право самостійно визначати перелік експертиз, які можуть виконуватися лише державними установами, без чітких законодавчих критеріїв. Крім того, законопроєкт передбачає широкі повноваження Мін'юсту щодо перевірок діяльності приватних експертів без визначення вичерпних підстав для їх проведення та належних процедурних гарантій.

Окремі положення посилюють вимоги щодо атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз. Це фактично надає державі право визначати допустимість наукових методів, що відрізняється від європейської практики, де наукові методи не потребують державного «дозволу».

За результатами громадської антикорупційної експертизи зроблено висновок, що запропонована модель регулювання не забезпечує належного балансу між державним контролем і професійною незалежністю експертів. Громадські об'єднання наголошують на необхідності суттєвого доопрацювання законопроєкту з метою забезпечення інституційної незалежності судово-експертної діяльності та відповідності європейським стандартам.